Группа ученых из университета Нового Южного Уэльса (University of New South Wales) в Сиднее, Австралия, возглавляемая Эндрю Дзурэком (Andrew Dzurak), создала первые в своем роде кремниевые квантовые цепочки, способные выполнять простейшие логические операции. Основой этих цепочек являются специальные кремниевые транзисторы, действующие в роли квантовых битов (кубитов), и в будущем из таких транзисторов, словно как из кубиков, можно будет создавать квантовые вычислительные системы любой степени сложности.
Напомним нашим читателям, что в обычных вычислительных технологиях используются биты, способные принимать два состояния — состояние логического 0 и 1. В квантовых технологиях используются кубиты, которые помимо вышеуказанных двух состояний могут находиться и в третьем состоянии, в состоянии суперпозиции, когда их значение одновременно равно и 1 и 0. Большее количество состояний кубита позволит сократить по экспоненте время произведения сложных логических операций, которые требуются для решения тяжелых вычислительных задач, таких, как поиск, оптимизация, шифрование данных и т.п.
В более ранние времена ученые пытались использовать в качестве кубитов фотоны света, охлажденные до сверхнизких температур атомы различных химических элементов и электроны. Однако, еще никому не удавалось использовать в качестве кубита целую часть кремниевой электронной схемы. Использование кремния в этом деле имеет целый ряд своих преимуществ, кремний выступает в качестве защитного окружения кубита, которое поддерживает его стабильность и не позволяет двум соседним кубитам спонтанно взаимодействовать друг с другом.
Главным достижением австралийских ученых является кремниевый транзистор, который во многом подобен транзисторам, миллиарды которых находятся на кристаллах процессоров наших компьютеров и смартфонов. «Мы превратили достаточно обычные транзисторы в квантовые биты, обеспечив то, что в любой момент времени с транзистором связан лишь один электрон» — рассказывает доктор Менно Вельдорст (Dr Menno Veldhorst), научный сотрудник UNSW, — «В этом транзисторе информация хранится в направлении вращения электрона, в его спине, который, как известно, является одной из квантовых характеристик этой частицы, связанной с его очень слабым магнитным полем».
«Мы недавно получили патент на структуру полномасштабного квантового чипа, на котором могут находиться миллионы квантовых битов» — рассказывает Эндрю Дзурэк, — «Эти транзисторы, кубиты, могут быть объединены в логические элементы, которые выполняют функции из основного базового набора».
В качестве демонстрации ученые показали логический элемент, который анализирует спин двух электронов. И когда спин одного из электронов принимает определенное значение, то цепочка изменяет спин второго электрона. И это является примером одного из самых распространенных логических элементов — двунаправленного буферного элемента, который достаточно широко используется в современной вычислительной технике. Такие элементы, соединенные в особой последовательности, могут формировать более сложные элементы, выполняющие более сложные функции с квантовыми данными.
«Данное достижение, с некоторыми оговорками, является огромным прорывом в области квантовых вычислительных технологий» — рассказывает Томас Шенкель (Thomas Schenckel), эксперт из Национальной лаборатории имени Лоуренса в Беркли, — «Кремниевые кубиты пока еще проигрывают по производительности и по некоторым другим параметрам сверхпроводящим кубитам, зато сложность кремниевых квантовых вычислительных систем можно увеличивать чуть ли не до бесконечности».
Взято с dailytechinfo.org
Линейка Nexus примечательна тем, что никогда точно не известно, чего ожидать от очередного девайса. В этом году компания Google показала не один смартфон, а сразу два — Nexus 5X для тех, кому нравился Nexus 5, и Nexus 6P — для тех, кому более по вкусу Nexus 6. Основным недостатком прошлогоднего Nexus 6 была его высокая цена.
Nexus 5X обойдется покупателю как минимум в 379 долларов США (за версию с 16-гигабайтным накопителем). Можно ли считать эту новинку выгодной покупкой?
Этот вопрос рассматривается в заметке Саймона Хилла (Simon Hill) «Is the Nexus 5X a good deal?», опубликованной ресурсом Android Authority. Между тем Nexus 5, когда только появился в продаже, предлагался за 349 долларов США. Следует отметить, что в заметке рассматриваются цены телефонов для Соединенных Штатов, дающие лишь общее представление о соотношении цен на предлагаемые пользователям в 2015 году девайсы.
Чем привлекателен Nexus 5X
Среди привлекательных качеств нового смартфона выделяется его 12,3-мегапиксельная камера. У Nexus 5 основная камера была 8-мегапиксельной. Передняя камера стала 5-мегапиксельной, что является существенным улучшением по сравнению с 1,3-мегапиксельной аналогичной камерой позапрошлогодней модели.
Nexus Imprint — еще одна функция, которая делает 5X привлекательным. Речь идет о сканере отпечатков пальцев, расположенном на задней панели телефона, что более удобно при использовании девайса одной рукой, чем традиционное расположение на кнопке Home. Сканеру требуется всего одно касание.
Большинство характеристик — средние
Остальные технические характеристики смартфона трудно назвать впечатляющими. 5,2-дюймовый экран со стандартным разрешением 1080p даже слегка менее отчетливый, чем у Nexus 5, экран которого при таком же разрешении (1080p) характеризуется диагональю 4,95 дюйма.
Доступные версии по объемам накопителя такие же — 16 или 32 гигабайта. Дополнительные 16 гигабайт накопителя обойдутся покупателю в 50 долларов США. И, разумеется, отсутствует слот для карт памяти Micro SD, но это по ряду причин уже стало массовым трендом. 429 долларов США за такой телефон трудно назвать невероятно дешевой ценой за такой телефон. Емкость батареи составляет 2700 мАч, что является неплохим показателем. При этом она несъемная, хотя телефоны со съемными батареями обладают целым рядом преимуществ.
Компромиссные решения
Nexus 5X характеризуется некоторыми разочаровывающими компромиссными решениями. Прежде всего, не предусмотрена беспроводная зарядка телефона. Вместо этого Google оснастила девайс USB Type-C. В определенной мере это шаг вперед, но те пользователи, которые успели оценить преимущества беспроводной зарядки, могут счесть это шагом назад.
Nexus 5 выделялся своим угловатым корпусом, отличавшим его от прочих телефонов. 5X обрел закругленные углы. Впрочем, что считать более интересным дизайном — вопрос вкуса.
Какие телефоны в текущем сезоне можно приобрести по подобным ценам?
Когда на рынке появился Nexus 5, то найти аналогичный телефон за 350 долларов США было невозможно, отмечает Саймон Хилл. Сказать то же самое о 5X не представляется возможным, поскольку на рынке присутствует целый ряд сопоставимых и даже более выгодных предложений.
Asus Zenfone 2 предлагается всего за 300 долларов США. Он обладает 5,5-дюймовым дисплеем, базируясь на четырехъядерном 2,3-гигагерцевом процессоре и обладая 4 гигабайтами оперативной памяти. Цены на OnePlus 2 начинаются с 329 долларов США. Девайс обладает восьмиядерным процессором, повышенным объемом оперативной памяти и более емкой батареей. К тому же он поддерживает USB Type-C и оснащен сканером отпечатков пальцев.
LG G3 может обойтись покупателю примерно в 330 долларов США. Это телефон, обладающий 5,5-дюймовым дисплеем, разрешение которого составляет 2560 x 1440 пикселей. И, наконец, на рынке представлен Moto X Style (Pure), предлагаемый за 400 долларов США. Этот телефон может похвастаться 5,7-дюймовым дисплеем и 21-мегапиксельной камерой.
Ведь если счесть, что Nexus 5X стоит тех 429 долларов США, которые составляет цена версии с 32-гигабайтным накопителем, то уже за дополнительные 70 долларов США можно приобрести Nexus 6P с большим и более отчетливым экраном, лучшим процессором и повышенным объемом оперативной памяти, 8-мегапиксельной камерой на передней панели, не говоря уже о металлическом корпусе.
Если вспомнить Nexus 4, то следует отметить, что это был телефон с неожиданно премиальным дизайном, характеризовавшийся качественной сборкой и обладавший (для своего времени) техническими показателями, свойственными флагманским девайсам. И цены на него начинались с 299 долларов США. Если бы Nexus 5X предлагался за такую цену, оставалось бы только радоваться. Даже если бы он стоил 350 долларов США, как Nexus 5, он бы все еще оставался в бюджетном сегменте, отмечает Саймон Хилл.
Существуют ли какие-то причины, по которым, несмотря на вышерассмотренное, цену представленного поисковым гигантом 29 сентября 2015 года Nexus 5X следует считать выгодной?
В Google Play огромное количество умных клавиатур, и SwiftKey — одна из самых умных. Если вы уже давно ее используете и привыкли к ней, вы будете рады узнать, в каком направлении движутся ее разработчики. SwiftKey станет первой клавиатурой с искусственным интеллектом, и альфа-версия этого продукта уже доступна в Google Play.
Соучредитель компании Бен Мелок в заметке на Medium объяснил, что главной целью SwiftKey всегда было сделать набор текста максимально быстрым, простым и удобным. Что может быть удобнее, чем компьютер, который сам поймет, что вы хотите написать? SwiftKey Neural Alpha предугадывает слова, но в отличие от предыдущих версий клавиатуры, внутри работает нейронная сеть, которая осмысленно строит связи между словами.
Компания давно работала над этим решением, но только недавно их продукт смог переехать с мощных компьютеров на компактные смартфоны. Тем не менее для того, чтобы попробовать SwiftKey Neural Alpha, вам потребуется современный высокопроизводительный смартфон. Учитывайте также, что в первой версии поддерживается только английский язык. Тем не менее совершенно понятно, что будущее мобильной клавиатуры именно за такой технологией, и SwiftKey первой сделала шаг.
Взломы аккаунтов в соцсетях становятся все более серьезной проблемой для пользователей. Мошенники используют взломанные страницы для обмана пользователей сети и отъема у них денежных средств. При этом правоохранительные органы практически никак не пресекают подобные случаи и редко могут помочь жертвам подобного обмана.
«Привет, друг, не сможешь перевести немного денег?» — примерно так мошенники начинают свою «операцию» по получению у жертвы денежных средств, предварительно получив доступ к чужой странице в социальной сети. После того как на уловку клюнет достаточное количество доверчивых пользователей, киберпреступник заметает следы и исчезает, оставляя владельца страницы разбираться с тем, что неизвестный обманул его друзей в интернете на немалую сумму.
Многие слышали или лично сталкивались с подобной ситуацией. Зачастую мошенники остаются безнаказанными, поскольку найти виновника взлома, если он подошел к делу основательно, не так просто. Помимо знания технических вопросов преступник должен уметь найти правильный подход к своей жертве, чтобы свести на нет все ее сомнения.
Пример переписки, когда мошенник вымогает деньги
На уловку мошенников попалась и корреспондент «Газеты.Ru», переведя своему «другу» 30 тыс. рублей. Только с приходом SMS от реального друга девушка поняла, что ее обманули мошенники. Но было уже поздно — средства только что списались с банковской карты жертвы.
По словам пострадавшей, после обращения в отделение полиции ей сразу сообщили, что раскрываемость таких дел практически нулевая и шансы вернуть деньги минимальны. Как рассказал следователь, подобные счета мошенники создают при помощи подставных лиц, что не позволяет найти настоящего преступника. Кроме того, необходимо направлять запросы в каждый банк, чтобы выяснить, кому принадлежал этот счет.
Тем не менее друг девушки, страница которого и была взломана, выяснил, что счет мошенника — это номер электронного кошелька одной из платежных систем. Эти данные были направлены следствию, однако спустя пять месяцев дело так не сдвинулось с мертвой точки.
Руководитель аналитического центра компании Zecurion Владимир Ульянов рассказал «Газете.Ru», как действуют вымогатели в соцсетях и как от них уберечься.
«Вариантов взлома страницы, на самом деле, предостаточно. Среди методов, например, вредоносный код, фишинг или программы-шпионы. Более продвинутая система — модульные решения — позволяет подгружать дополнительные модули, которые продолжат активно вытягивать важную информацию из компьютера», — говорит эксперт.
Мошенники в соцсетях используют хитрые методы отъема средств
Социальная инженерия и умение войти в доверие к человеку — еще один метод получения информации, который в итоге предоставит доступ к денежным средствам. Здесь в группе риска находятся люди старшего поколения, плохо разбирающиеся в технологиях. Они же зачастую становятся жертвами фальшивых «друзей», которые просят перевести деньги.
Сами киберпреступники, взламывающие чужие страницы, делятся на несколько категорий: шутники, мстители и профессионалы. Если с первыми двумя все более-менее понятно, то последние действуют только ради наживы. Профессионалы в первую очередь интересуются более сложными методами получения доступа.
Злоумышленник может как взломать страницу конкретного человека, так и иметь базу данных потенциальных жертв, составленную с помощью вредоносного программного обеспечения, незаметно установленного на компьютерах пользователей.
Схема защиты от подобных случаев мошенничества, на самом деле, не слишком сложны. Достаточно постоянно обновлять антивирусы и фаерволы, придумывать более сложные и разнообразные пароли к различным сервисам и быть более настороженными. Если друг просит вас перевести денег, позвоните ему. Это несложно, но избавит от подозрений и нежелательной потери средств», — рассказал Ульянов.
Также стоит помнить, что правоохранительные органы крайне неохотно берутся за подобные дела.
Аналитик Zecurion указал сразу несколько причин подобного отношения.
«Кто-то может утверждать, что полиция не занимается подобными киберпреступлениями, хотя на самом деле расследования, конечно, ведутся. Другое дело, что это сложно, долго и требует определенной квалификации и умений от сотрудников, зачастую ими не обладающих. Безусловно, есть структуры профессиональные, но они немногочисленны.
Полиция не любит расследовать кибермошенничество
Еще один момент — юридический. Не совсем понятно, кто будет заниматься тем или иным расследованием, поскольку они должны быть привязаны к определенному месту. Интернет же размывает все территориальные границы», — подытожил эксперт.
«Подобные преступления весьма редко раскрываются, а делопроизводство по ним начинают еще реже», — рассказал «Газете.Ru» источник, близкий к расследованию интернет-мошенничества в одном из российских силовых ведомств.
По его словам, если жертва перевела злоумышленникам деньги через одну из платежных систем, то идентифицировать преступника практически не представляется возможным.
«В то же время нераскрытые дела отрицательно влияют на общую статистику отделов, так что ведомства просто не берутся за такие дела», — подытожил источник.
Ресурс sammobile.com повідомив нові дані про підготовлюваний флагманському смартфоні наступного покоління Galaxy S7. Як стверджують заслуговують довіри джерела ресурсу, нова модель вийде не в двох, а в трьох варіантах, що відрізняються використовуваними чіпсетами.
Один з варіантів смартфона, призначений для індійського ринку, отримає чіпсет Exynos 7422, дебют якого очікували в фаблет Galaxy Note 5. Другий варіант флагмана Galaxy S7 базуватиметься на процесорі Exynos 8890 (Exynos M1) з вісьмома ядрами Mongoose. Його компанія готує для реалізації у себе на батьківщині, а також в Японії і країнах Європи. І ще один варіант смартфона Galaxy S7, який постачатиметься на ринки США і Китаю, отримає однокристальну систему Qualcomm Snapdragon 820 з чотирьохядерним процесором.
Якщо дана інформація відповідає дійсності, то це буде перший раз, коли південнокорейська компанія буде випускати флагманський смартфон в трьох варіантах з різними процесорами.
Однак навіть якщо Samsung випустить Galaxy S7 раніше, ніж зазвичай, до виходу на фінішну пряму в розробці нового смартфона пройде ще чимало місяців. За цей час може змінитися і дизайн, і апаратна основа смартфона. Тому до всіх чуток про майбутній устрій завжди слід ставитися з певною часткою скептицизму.
Населення Землі – 7,3 млрд осіб, і до 2020 року приблизно у 6 млрд із них буде свій смартфон. Проте багато людей не використовують цей революційний гаджет для виходу в інтернет. «Вони тупо дзвонять по ньому, як по звичайному телефону», – нарікає Натан Ігл, засновник і CEO компанії Jana.
Українці, скоріше за все, ніколи не чули про Jana, але для мільйонів людей у світі, що розвивається, це слово асоціюється з безоплатним купоном на вхід в інтернет з мобільного пристрою. Наприклад, індієць – користувач додатка mCent – може отримати в нагороду мобільний трафік на 13 рупій, якщо завантажить додаток-чат Line і зареєструється в ньому. Або він зможе завантажити контент на 28 рупій – за реєстрацію в музичному сервісі Saavn.
Безплатний інтернет можна використовувати для пошуку роботи або просто для інтернет-серфінгу. Такі сервіси, як Line і Saavn, платять за користувачів, і Jana отримує свою частку. Але, крім заробляння грошей, її мета – дати можливість мільйонам людей у світі, що розвивається, підключатися до інтернету безоплатно.
У mCent завдяки довгостроковим партнерським відносинам з 311 мобільними операторами в 93 країнах світу менш ніж за рік з’явилося 30 млн користувачів. «Я не знаю компанії, яка досягла б і десятої частини такого успіху, як ми», – хвалиться Ігл.
Конкурентом mCent можна назвати великий проект Internet.org, заснований компанією Facebook. Його мета – мільярд нових підключень до інтернету, і кількість його користувачів уже наближається до третини того, що має Jana.
Ігл заснував Jana шість років тому, коли йому було 32 роки. Кілька років Jana розробляла інфраструктуру подарункових пакетів інтернет-трафіку, отримуючи дохід від спонсорських проектів з відомими брендами на кшталт Unilever. Приміром, в Індії можна було купити флакон шампуню і отримати код під кришкою, який давав певний безплатний час в інтернеті.
А потім на початку 2014 року компанія повністю пішла в онлайн, запустивши додаток mCent, який дозволяв отримати безкоштовні хвилини для виходу в інтернет з мобільного пристрою за те, щоб тільки раз спробувати контент від Amazon або його індійського конкурента Flipkart.
Це дало старт вибуховому зростанню. Усього за рік продажі Jana збільшилися від декількох сотень тисяч до $50 млн, і mCent став п’ятим за популярністю додатком в Індії. З початку 2015 Jana стала прибутковою.
Як з’явився безплатний інтернет
Jana була заснована в 2009 році, після того як Ігл, викладач лабораторії медіа в Массачусетському технологічному інституті, попрацював запрошеним професором за програмою Фулбрайта в Університеті Найробі в Кенії. Займаючись науковими дослідженнями, Ігл отримав доступ до даних білінгових систем і операторів зв’язку в Східній Африці. Він, зокрема, відвідував центри реєстрації та обробки даних у Кігалі і Руанді, щоб отримати інформацію з перших рук.
Якось в одному з прибережних міст Кенії він працював поруч з лікарнею, і до нього підійшла медсестра і попросила здати кров для екстреного переливання. Він пропрацював там кілька місяців, і його ще не раз просили здати кров.
«Мене розібрала цікавість: чому там постійно не вистачає крові?» – розповідає він. Виявилося, проблема тільки в доставці. Хлопець, який привозить кров, приїжджає в цю лікарню тільки раз на два тижні і одночасно дізнається, яка там потреба в донорській крові.
Тоді Ігл написав для цієї лікарні простеньку програмку SMS-розсилки, яка дозволяла медперсоналу щодня повідомляти в банк крові про те, скільки крові у них залишилося.
Програма всім сподобалася, але за місяць виявилося, що нею перестали користуватися, оскільки сестрам доводилося оплачувати SMS зі свого мізерного заробітку.
Дізнавшись про це, Ігл використовував наявний у нього доступ до білінгових систем і написав програму, яка нараховувала медсестрі, яка відправила SMS, 10 кенійських шилінгів компенсації, причому в цю суму входив і невеликий приз. І сестри знову почали користуватися його розробкою. Спочатку Ігл відшкодовував витрати білінгової системи – близько $250 – з власної кишені, але потім знайшлася організація, яка взяла їх на себе. Так народилася ідея спонсорованого збору інформації.
Ігл зібрав $1 млн інвестицій і на ці гроші створив систему спільного використання даних та найняв розробників телекомунікаційного обладнання. Він також їздив по віддалених районах Африки та Азії, де зустрічався з представниками місцевих операторів зв’язку. Одного разу, наприклад, він полетів у Лагос (Нігерія) зі спортивною сумкою, набитою банкнотами, – треба було зустрітися з менеджером середньої ланки місцевого провайдера зв’язку, який обіцяв дати йому доступ до білінгової системи.
До 2011 року Jana отримала $8,5 млн інвестицій від Spark Capital і почала укладати контракти з великими брендами – Nestlé, Procter & Gamble і Unilever – про спонсорування безоплатного доступу в інтернет.
Але Ігл був незадоволений. Jana на очах перетворювалася на рекламне агентство, і щоб проводити кампанії всіх цих брендів, треба було б утричі збільшувати штат. У кінці 2013 року він прийняв важке рішення повідомити Unilever, що Jana виходить з гри. «У мене вже було достатньо коштів, щоб протриматися», – говорить Ігл.
І в цей момент він доручив своїм розробникам зробити mCent – додаток, що роздавав користувачам безкоштовний інтернет-трафік за те, що вони завантажать та спробують ту чи іншу програму. Через кілька місяців рахунок користувачам mCent пішов на мільйони. «У мене немає жодних сумнівів, що це був правильний крок», – говорить він.
Jana збирала дані про кожного нового абонента mCent: якими ще додатками він користується і хто в нього в друзях. Деякі клієнти, наприклад, Line, платять Jana, щоб їхні додатки пропонувалися користувачам, які більше 10 хвилин на день проводять у WhatsApp. При цьому Jana повинна чесно повідомляти, що за безоплатний трафік вони заплатять втратою конфіденційності особистих даних.
«Проблема з усіма подібними бізнес-моделями в тому, що вони часто не прозорі», – вважає Сирус Вевавалла, експерт дослідницької компанії CM Research. Він каже, що існує небезпека маніпуляцій користувачами з найбідніших верств, які погано орієнтуються в інтернеті. Та й сам mCent може теж впасти жертвою маніпуляцій, якщо користувачі почнуть масово завантажувати непотрібні їм програми лише через безплатний трафік.
«Є багато ігор, в які інтегрована реклама наступної гри, – міркує Ніл Раймер, співзасновник інвестиційної венчурної фірми Index Ventures, який сумнівається в бездоганності бізнес-моделі Jana. – Я не прихильник такої стратегії, не можна скидати з рахунків рекламну складову». Ігл парирує, що Jana вдається дотримуватися баланс, оскільки вона налаштовує mCent для конкретного користувача і відстежує, скільки часу він проводить у завантажених додатках.
Ігл також звинувачує тих, хто критикує практику укладання спонсорських контрактів. «Дати доступ до невеликого сегменту мережі – невелика заслуга. Ми хочемо, щоб люди отримували доступ до всіх ресурсів інтернету. І тоді користь у багато разів переважить негативний ефект від того, що люди можуть занадто захопитися глобальними брендами».
Таємниця успіху
Приблизно половина заробітків приходить від декількох найбільших розробників на кшталт китайської Tencent, Amazon і Twitter, решту грошей Jana отримує від безлічі компаній, які загалом розробили більше 1500 додатків.
Успіх Jana обумовлений тим, що вона використовує дисбаланс, що склався на ринках, які розвиваються: ціна мобільних пристроїв різко знизилася, а тарифи на пересилання даних – ні.
Індійці можуть купити смартфон всього за $40, але при цьому середній місячний рахунок за мобільний зв’язок порівняно великий – $7, і приблизно половина цієї суми сплачується за інтернет-трафік. Тарифи на пересилання даних в Індії за західними мірками дешеві – близько $4 за гігабайт трафіку 3G. Але для місцевих жителів, мінімальна зарплата яких становить $0,2 на годину, це серйозні витрати.
Ігл розповідає, що плата за мобільний трафік досягає 10% середньої зарплати в Бразилії і більше третини доходу жителя якоїсь африканської країни, тоді як у США відповідні витрати складають всього 1-2% від зарплати (за даними Міжнародного союзу електрозв’язку). Результат: тільки 57% власників смартфонів в Індії активізують опцію з’єднання з інтернетом, а ті, хто це робить, споживають у середньому 80 мегабайтів (американці – у 10 разів більше).
У Йоганнесбурзі, наприклад, підлітки на вихідних збираються у великих магазинах зовсім не для того, щоб купувати, а щоб підключатися до безкоштовного Wi-Fi, розповідає Текла Мбонга, експерт аналітичної фірми Ovum. «Там завжди маса людей просто сидить і щось завантажує», – говорить вона.
Встановлення нових стільникових веж збільшує охоплення зв’язку. Однак надання послуг стільникового зв’язку в країнах, що розвиваються, – малоприбутковий й дуже конкурентний бізнес, і в міру підключення все більшої кількості бідних людей до мереж середня виручка телеком-оператора від одного абонента часто ще й знижується.
Інтернет для бідних
«Якщо всі ці люди підуть в інтернет, це буде жахливий сервіс, – вважає Неха Дхар, старший експерт з мобільного зв’язку відділення Ovum у Бангалорі. – Ми можемо користуватися мобільним доступом тільки тому, що лише деякі підключені до мережі».
Це створює проблеми для великих інтернет-компаній, таких як Facebook, Twitter і Google, які повинні думати про те, як «обслужити» рекламою потреби нових у Мережі користувачів.
Project Loon від Google і Internet.org від Facebook планують, крім іншого, і поширювати Wi-Fi в країнах, що розвиваються, з висотних повітряних куль і дронів, але тестові польоти ще тільки почалися і пройдуть роки, перш ніж гігантські компанії отримають відчутну віддачу від цих проектів. Швидке і «брудне» рішення – угода з операторами мереж зв’язку про поширення безкоштовних пакетів трафіку, коли інтернет-компанії покривають вартість доступу до своїх сайтів.
Facebook, Google і WhatsApp кілька років тому першими запропонували «полегшені» сервіси типу Facebook Zero (текстова версія без фотографій), а Google запустила спонсорську програму з метою підвищити привабливість додатків під Android. Це спірні рішення, оскільки вони передбачають нечесну конкуренцію додатків від гігантів галузі, які можуть оплатити абоненту інтернет-трафік, з додатками від більш дрібних компаній, які не мають такої можливості.
Кінцевий споживач від такого також не виграє, оскільки в результаті отримує спотворене уявлення про інтернет. Як показало дослідження, проведене на замовлення сайту Quartz на початку 2015 року, приблизно 11% індонезійців, які визнали, що користувалися Facebook Zero, не зрозуміли навіть, що при цьому вони користувалися й інтернетом теж. Індійські активісти піддали атаці Internet.org від Facebook, який, на їхню думку, надаючи безкоштовний доступ до обраних сайтів, дає людям хибне уявлення про інтернет.
Jana наполягає, що ніяк не зазіхає на нейтральність всесвітньої мережі, оскільки користувачі mCent, увійшовши в інтернет за безплатним купоном, отримують рівний доступ до всіх сайтів, можливість дивитися будь-яке відео і завантажити будь-який додаток. «Ми даємо їм як мінімум удвічі більше трафіку порівняно з тим, який потрібен для завантаження», – говорить Ігл.
Однак настільки швидке зростання Jana надає Google, Facebook і місцевим операторам зв’язку впевненості в тому, що з їхніми подарунковими пакетами все гаразд, і сперечатися тут нема про що. «Надання безкоштовного доступу в інтернет за рахунок спонсорів – абсолютно нормальний інструмент, який оператори зв’язку на ринках використовують для того, щоб стимулювати інтернет-трафік», – вважає Філ Кендал, аналітик компанії Strategy Analytics.
