До капсули помістили речі, що мають відобразити сучасну епоху та її технологічний і культурний контекст. Серед них опинився й один із найновіших смартфонів Apple — iPhone 17 Pro Max у кольорі Cosmic Orange.

Смартфон для людей майбутнього

Ідея закласти iPhone у капсулу часу має радше символічний характер, ніж практичний. Адже через 250 років пристрій навряд чи зможе працювати у звичному розумінні. Найуразливіший елемент — акумулятор — практично гарантовано втратить працездатність задовго до відкриття капсули.

Втім, навіть у неробочому стані смартфон може зберегти свою цінність як історичний артефакт. У його пам’яті залишили цифрові матеріали — нотатки та записи, які відображають життя та мислення людей XXI століття. Саме ці «цифрові сліди» й мають стати вікном у сучасну епоху для майбутніх поколінь.

Світ, якого ми ще не знаємо

Організатори проєкту підкреслюють: за 250 років технології можуть змінитися до невпізнаваності. Смартфони можуть зникнути як клас пристроїв, поступившись місцем нейроінтерфейсам або іншим формам взаємодії з цифровим світом, які сьогодні складно навіть уявити.

На цьому тлі iPhone 17 Pro Max стає не просто гаджетом, а своєрідним «зрізом цивілізації» — об’єктом, що фіксує рівень розвитку технологій і культури нашого часу.

Цифровий артефакт XXI століття

Хоча Apple ще офіційно не коментувала деталі участі пристрою в ініціативі, сам факт його включення до капсули часу вже викликав жваве обговорення. Адже iPhone існує менше ніж два десятиліття, але вже встиг стати символом епохи.

І тепер один із його найновіших представників вирушив у надзвичайно довгу подорож у майбутнє — як мовчазний свідок цифрової цивілізації початку XXI століття.

Інцидент стався на пляжі Форрест-Біч, розташованому приблизно за 80 кілометрів на північ від міста Таунсвілл. Повідомлення про невідомі предмети надійшло до екстрених служб у п’ятницю вдень. Через можливу небезпеку територію оперативно огородили, а рятувальники розпочали роботи з вилучення знахідок.

За попередніми оцінками, знайдені сфери можуть бути елементами паливної системи ракети — спеціальними резервуарами, у яких зберігалося паливо або газ під високим тиском. Подібні конструкції виготовляють із титанових сплавів, що дозволяє їм витримувати екстремальні температури під час входження в атмосферу.

У пожежно-рятувальній службі Квінсленду повідомили, що спеціалізовані наукові групи протягом вихідних безпечно вилучили частину знайдених предметів, однак роботи на місці тривають. Навколо району знахідки продовжує діяти 50-метрова зона відчуження.

Після публікації фотографій загадкових сфер у соціальних мережах користувачі почали висувати різні версії їхнього походження. Одні припустили, що це паливні баки верхнього ступеня китайської ракети Long March, інші жартували про можливу позаземну активність.

Втім, фахівці схиляються до більш прозаїчного пояснення. Археолог космосу та експерт із космічного сміття Еліс Горман зазначила, що знайдені об’єкти дуже схожі на так звані «космічні кулі» — міцні титанові резервуари, які іноді залишаються після запусків ракет і можуть роками дрейфувати або зрештою впасти на Землю.

За словами експертки, відсутність слідів сильного обгоряння свідчить про те, що сфери, ймовірно, відокремилися від одного зі ступенів ракети, тоді як основна частина носія продовжила виконання місії.

Особливе занепокоєння викликає те, що всередині резервуарів можуть залишатися залишки гідразину — надзвичайно токсичного ракетного палива. Саме тому місцевих жителів і туристів закликають не наближатися до підозрілих предметів, не торкатися їх і негайно повідомляти про знахідку екстреним службам.

Наразі Австралійське космічне агентство спільно з іншими профільними службами встановлює походження загадкових сфер та з’ясовує, як саме вони опинилися на узбережжі Квінсленду. До завершення перевірки доступ до частини пляжу залишатиметься обмеженим.

Для аналізу використовувалися супутники Sentinel-1, які входять до програми Copernicus. Вони не роблять звичайних фотографій, як це здається на перший погляд. Натомість апарати випромінюють радіолокаційні сигнали до поверхні Землі та вимірюють час їхнього повернення. Навіть найменші зміщення ґрунту змінюють цей сигнал, що дозволяє фіксувати деформації, невидимі для людського ока.

Щоб відтворити картину змін, дослідники порівняли два набори даних: знімок від 18 червня — за тиждень до землетрусів — і спостереження від 25 червня, вже після двох потужних поштовхів магнітудою 7,2 та 7,5. Різниця між ними дозволила створити інтерферограму — спеціальну карту, яка показує, як саме деформувалася поверхня.

Отримані результати демонструють, що навіть короткочасні сейсмічні події здатні суттєво змінювати рельєф. Земля в буквальному сенсі «зсувається» під час таких катастроф, формуючи нові напруження в корі.

Такі супутникові технології стають важливим інструментом для вивчення землетрусів. Вони допомагають не лише оцінити масштаби руйнувань, а й краще зрозуміти, як поводяться тектонічні плити після потужних поштовхів — знання, яке може бути критично важливим для майбутнього прогнозування сейсмічних ризиків.

У деяких регіонах температура повітря перевищила 40 градусів Цельсія, що спричинило перебої в енергопостачанні, скасування залізничних рейсів, обмеження роботи просто неба та навіть аварії на транспортній інфраструктурі. У Швеції через перегрів деформувалися залізничні колії, а в Німеччині довелося скасувати низку поїздів.

Однією з найбільш постраждалих країн стала Іспанія, де влада пов’язує понад тисячу додаткових смертей із рекордною спекою.

Європейський Союз ще раніше поставив перед собою амбітну мету — досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Основний акцент політики ЄС зроблено на скороченні викидів вуглецю, розвитку відновлюваної енергетики та підтримці екологічних технологій. Водночас питання адаптації до вже неминучих наслідків глобального потепління довгий час залишалося менш пріоритетним.

За офіційними даними, у період із 2021 по 2025 рік 72% кліматичних витрат ЄС були спрямовані на скорочення викидів, тоді як лише 18% — на заходи з адаптації до змін клімату.

Представники європейських урядів визнають, що такий баланс необхідно змінювати. Заступник міністра клімату Польщі Кшиштоф Болеста зазначив, що бізнес має достатньо стимулів для інвестування у «зелені» технології, але майже не має економічних мотивів вкладати кошти в адаптацію до спеки чи інших кліматичних ризиків.

Експерти наголошують, що наслідки кліматичних змін уже негативно впливають на економіку. За оцінками аналітиків, лише минулого року екстремальні погодні явища, включно зі спекою, посухами та повенями, скоротили економічне зростання Європи приблизно на 0,3 відсоткового пункту.

Особливо відчутними проблеми стали для Німеччини. За оцінками місцевих фахівців, кожен день, коли температура перевищує 30 градусів, обходиться економіці країни приблизно у 430 мільйонів євро через втрату продуктивності праці.

Однією з причин є те, що історично більшість європейських будівель проєктувалися для холодного клімату. Сьогодні лише близько половини офісних приміщень у Німеччині обладнані кондиціонерами, тоді як у країнах Південної Європи цей показник сягає 90–95%.

Втім, не всі рішення потребують великих інвестицій. Наприклад, одна з німецьких компаній через заборону змінювати історичний фасад своєї будівлі просто нанесла на скляний купол спеціальну світловідбивну плівку. Це дозволило знизити температуру всередині приміщення приблизно на 10 градусів без додаткового споживання електроенергії.

Фахівці також пропонують переглядати графіки роботи підприємств, переносити фізично важку працю на ранкові або вечірні години, збільшувати кількість зелених зон у містах та модернізувати громадський транспорт з урахуванням дедалі вищих температур.

Попри нинішні труднощі, певний прогрес уже є. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, сучасні системи раннього попередження, спеціальні плани реагування на спеку, охолоджувальні центри та допомога людям із груп ризику вже дозволяють рятувати тисячі життів. У ВООЗ вважають, що без таких заходів кількість смертей від спеки в Європі сьогодні була б приблизно на 80% більшою.

Європейські посадовці дедалі частіше наголошують: скорочення викидів залишається стратегічною метою, однак тепер не менш важливо навчитися жити в умовах клімату, який уже змінився. Саме тому найближчими роками країни ЄС планують приділяти значно більше уваги розвитку інфраструктури, здатної витримувати екстремальну спеку, посухи та інші наслідки глобального потепління. Джерело

Основою Apple Music залишаються редакторські добірки, цілодобові радіостанції та доступ до Lossless Audio без окремої доплати. Сервіс також став частиною передплати Apple One і ще глибше інтегрувався в екосистему пристроїв компанії. Запуск Apple Music став можливим після придбання Beats приблизно за 3 млрд доларів у 2014 році. Разом із Beats Apple отримала музичну платформу, радіоформат і команду, яка допомогла створити новий стримінговий сервіс.

Найменш вдалим експериментом стала функція Apple Music Connect. Її задумували як майданчик для спілкування артистів із шанувальниками, однак вона не набула значної популярності й була закрита у 2019 році.

Водночас основна модель Apple Music за десять років майже не змінилася. Сервіс, як і раніше, працює за передплатою, не пропонує постійного безкоштовного доступу й робить ставку на якість звуку, радіо та добірки, підготовлені музичними редакторами.