На опублікованому фото видно лише передню частину пристрою, але є важлива деталь: фронтальна камера перемістилася на довгу сторону корпусу. Схоже, Apple поступово приводить компактний планшет до дизайну більших моделей iPad.

Втім, зовні революції не буде. Рамки навколо екрана залишилися досить товстими, а сам OLED-дисплей, за попередніми даними, отримає лише 60 Гц. Тобто технологію Apple оновлює, але підвищену частоту 120 Гц для mini поки залишає осторонь.

Всередині очікується новий чип Apple A20 Pro, а також оновлена акустична система. Є припущення, що вона може бути пов’язана із кращим захистом планшета від води, хоча точного підтвердження цьому поки немає.

Судячи з усього, чекати залишилося недовго. Apple може представити новий iPad mini вже найближчим часом, і тоді стане зрозуміло, чи справді компактний планшет отримає довгоочікуваний OLED без головної функції сучасних дисплеїв — 120 Гц.

Головна особливість технології — використання так званих оптичних пінцетів. За допомогою лазерного світла вони утримують окремі атоми, а потім дозволяють дослідникам переміщати та переставляти їх у потрібну конфігурацію.

Такий підхід може стати важливим для розвитку квантових технологій, адже класичні квантові комп’ютери часто потребують складної кріогенної інфраструктури для підтримання наднизьких температур.

Shunkai створили не лише як демонстрацію технології. Систему планують відкрити для дослідників, які працюють над квантовою корекцією помилок — однією з головних проблем на шляху до практичних квантових обчислень.

Наступна амбітна ціль японських учених — масштабувати систему до 10 000 кубітів. Це величезний крок порівняно з нинішніми можливостями, але поки йдеться саме про план розвитку, а не про вже створений комп’ютер такого масштабу.

Якщо цю архітектуру справді вдасться масштабувати, квантові комп’ютери можуть стати значно простішими з погляду фізичної інфраструктури. І саме тому запуск Shunkai привертає увагу: майбутнє квантових обчислень може бути не лише потужнішим, а й набагато компактнішим.

Усього 100 грамів

Головна особливість новинки — вага. Самі окуляри важать близько 100 грамів, що приблизно у п’ять разів менше за гарнітуру Quest 3. Як Meta змогла так схуднути? Компанія фактично розділила пристрій на дві частини. В окулярах залишилися дисплеї та сенсори, а процесор, акумулятор і сховище винесли в окремий компактний обчислювальний блок. Він підключається до окулярів оптичним кабелем.

Усередині встановлені micro-OLED-дисплеї з роздільною здатністю 5K Infinite Display, а за обчислення відповідає Qualcomm Snapdragon Reality Elite. Зовнішній блок забезпечує до трьох годин безперервного відтворення медіа у високій якості та підтримує швидку зарядку потужністю 45 Вт.

Це вже не просто VR для ігор

Meta явно хоче перетворити окуляри на універсальний цифровий пристрій. Користувач зможе створити навколо себе приватний віртуальний робочий простір із кількома екранами. Звичайні поверхні можуть використовуватися як віртуальні клавіатури та тачпади.

Керувати деякими функціями можна буде жестами рук. На старті підтримку такого керування мають отримати понад 75 ігор, а через Xbox Cloud Gaming користувачі отримають доступ і до додаткової бібліотеки. Але Meta робить ставку не лише на геймінг.

3D-фільми просто перед очима

Новинка стане першим VR-пристроєм Meta з сертифікацією IMAX Enhanced. Disney+ планує додати на платформу окремі 3D-фільми, а HBO Max, Peacock і Paramount+ також готують власні 3D-каталоги. Для любителів спорту компанія обіцяє понад 100 іммерсивних трансляцій на рік через партнерів, серед яких ESPN і TNT Sports.

Фактично Meta намагається зробити з VR-окулярів щось середнє між ігровою консоллю, домашнім кінотеатром і багатомоніторним комп’ютером. Щоправда, ціна у $1299,99 залишається серйозним бар’єром для масового користувача. Та й три години автономної роботи навряд чи можна назвати революційним показником.

Проте сама ідея цікава: Meta поступово відмовляється від образу VR як важкого шолома й рухається до значно легших окулярів. Якщо компанії вдасться зменшити вагу без суттєвих компромісів у якості, саме такий формат може стати одним із головних напрямів розвитку носимих пристроїв.

Головна новинка — 200-мегапіксельна основна камера. Вона отримає великий сенсор формату 1/1,4 дюйма та світлосильну оптику з діафрагмою f/1.6. Для порівняння, попередній OnePlus 15 використовував три 50-мегапіксельні камери на задній панелі. Але основний сенсор — далеко не єдина цікава частина камери. Телефотооб’єктив отримає 50 Мп, перископічну конструкцію та 3-кратний оптичний зум. Без втрати якості смартфон зможе збільшувати зображення до 6 разів.

Ще одна 50-мегапіксельна камера працюватиме як ультраширококутна — із кутом огляду 116 градусів. Не забула OnePlus і про селфі: фронтальна камера також матиме сенсор на 50 Мп та автофокус.

Камера стає більш «професійною»

Схоже, OnePlus хоче конкурувати не лише кількістю мегапікселів. У смартфоні з’являться нові режими, які мають дати користувачам більше контролю над фотографіями.

Master Mode створюватиме більш кінематографічний вигляд із природнішою передачею світла. High-Pixel Mode буде орієнтований на максимальну деталізацію. А ще з’явиться незвичний Widescreen Mode 65:24 — надширокий формат кадру, який має нагадувати кадри з кіно.

Втім, камера — лише частина масштабного оновлення. За даними поточної інформації, OnePlus 16 отримає величезну батарею на 9000 мА·год. Дротова зарядка потужністю 100 Вт уже підтверджена китайською сертифікацією 3C, а бездротова може підтримувати потужність до 50 Вт.

Під капотом також очікується топовий чип Snapdragon 8 Elite Extreme Gen 6. У тестовій конфігурації смартфон мав 16 ГБ оперативної пам’яті LPDDR5X та 1 ТБ накопичувача UFS 4.1. А результати AnTuTu виглядають особливо амбітно — 5 384 433 бали. Щоправда, синтетичний тест не гарантує відповідної продуктивності у повсякденному використанні, тому остаточні висновки варто робити після реальних тестів.

Цікаво й те, що тестовий пристрій працював на Android 17 із ColorOS 17 та мав дисплей із частотою оновлення 185 Гц. Очікується, що OnePlus 16 представлять у Китаї вже в жовтні. Інформації про точні терміни виходу смартфона на інших ринках поки немає.

Якщо заявлені характеристики підтвердяться, OnePlus 16 стане не просто черговим оновленням флагмана. Компанія одночасно збільшує сенсор основної камери, додає професійні режими зйомки, встановлює величезну батарею та зберігає потужну бездротову зарядку. Схоже, цього разу OnePlus вирішила грати одразу на кількох фронтах — і камера, і автономність, і продуктивність отримають серйозний запас міцності.

Дослідники з Університету Мейнут в Ірландії розробили незвичайний підхід до обчислень, натхненний самою природою. Замість кремнієвих чипів і мільярдів транзисторів вони використали хімічні властивості ДНК.

Ідея проста лише на перший погляд.

Звичайні комп’ютери кодують інформацію за допомогою транзисторів, які перемикаються між різними станами. Щоб виконати розрахунок, ці перемикання потребують електричної енергії. Один транзистор споживає мізерну кількість енергії, але мільярди таких операцій, що відбуваються щосекунди, перетворюються на величезне споживання електрики.

Дослідники вирішили подивитися на ДНК інакше. Чотири хімічні «літери» молекули вже здатні зберігати інформацію, а взаємодію між ними можна використовувати для виконання алгоритмів. Це дослідження було опубліковано в журналі Nature.

Команда застосувала підхід, пов’язаний із ДНК-орігамі. Спеціальна молекула-«каркас» взаємодіє з короткими фрагментами ДНК у теплому сольовому розчині. Коли суміш охолоджується, молекули поступово переходять у найстабільнішу конфігурацію.

І саме ця структура стає відповіддю.

Тобто системі не потрібно постійно «підштовхувати» молекули електричними сигналами. Хімічна система сама рухається до стану з нижчою енергією, а результат обчислення фактично закодований у структурі, яка утворюється.

Звичайно, називати таку систему конкурентом сучасного процесора поки зарано. Наприклад, одне з продемонстрованих простих обчислень — додавання 3 і 10 — зайняло близько 30 секунд.

Для смартфона це була б вічність.

Але вчені й не намагаються зробити ДНК-комп’ютер швидшою версією ноутбука. Його потенційна перевага полягає в масовому паралелізмі: величезна кількість молекул може виконувати пов’язані процеси одночасно в крихітному об’ємі розчину.

За словами дослідників, їхня система стала найшвидшою серед подібних ДНК-комп’ютерів. Ще одна причина, чому ця технологія привертає увагу, — здатність ДНК зберігати величезні обсяги інформації. Теоретично один грам ДНК може вмістити сотні мільйонів гігабайтів даних.

Це не означає, що завтра дата-центри замінять серверні стійки пробірками. Технології ще потрібно довести стабільність, надійність, масштабованість і практичність зберігання та зчитування інформації.

Проте сама концепція виглядає надзвичайно цікаво. Замість того щоб постійно витрачати енергію на перемикання мільярдів електронних елементів, майбутні спеціалізовані комп’ютери потенційно зможуть використовувати саму фізику й хімію матеріалу для пошуку відповіді. Можливо це один із напрямів, який допоможе комп’ютерам майбутнього споживати значно менше енергії.