І це не просто експериментальна новинка. Пристрій отримав чотири частотні діапазони, два 10-гігабітні порти та заявлену сумарну швидкість до 30 Гбіт/с.

Wi-Fi 8 ще навіть не фіналізований

Найцікавіше в цій історії те, що стандарт, на якому працює новий роутер, поки залишається проєктом. Wi-Fi 8 базується на специфікації IEEE 802.11bn, яка ще перебуває на стадії розробки. Остаточне затвердження очікується лише у травні 2028 року.

ASUS вирішила не чекати. Компанія вже 4 вересня оголосила про старт продажу ROG Rapture GT-BN98 у Канаді. Глобальний запуск серії очікується у жовтні.

Ціна — далеко не бюджетна

Топова версія GT-BN98 Pro вже доступна для попереднього замовлення в офіційному магазині ASUS у Канаді. Її ціна становить 1299,99 канадського долара — тобто приблизно 6,3 тис. юанів за поточним курсом. Очевидно, це продукт не для звичайного домашнього користувача. ASUS орієнтує ROG Rapture GT-BN98 насамперед на вимогливих геймерів та ентузіастів, яким потрібна максимальна пропускна здатність мережі.

Чотири діапазони замість звичайних двох

ROG Rapture GT-BN98 випускатиметься у двох версіях — GT-BN98 Pro та GT-BN98. Обидві використовують чотиридіапазонну архітектуру Wi-Fi 8, але мають різні набори частот. Північноамериканський GT-BN98 Pro отримав два діапазони 6 ГГц, а також 5 ГГц і 2,4 ГГц.

Версія GT-BN98 для Європи, Близького Сходу, Африки та Азійсько-Тихоокеанського регіону використовує 6 ГГц, два діапазони 5 ГГц і 2,4 ГГц. Тобто ASUS фактично створила різні конфігурації одного роутера залежно від регіональних особливостей використання частот.

Усередині — майже комп’ютер для мережі

За продуктивність відповідає чотириядерний процесор із частотою 2,6 ГГц. Роутер також отримав 2 ГБ оперативної пам’яті та 256 МБ флеш-пам’яті. Кожен бездротовий діапазон підтримує конфігурацію 4T4R та модуляцію 4096-QAM. У результаті виробник заявляє теоретичну сумарну пропускну здатність:

• GT-BN98 Pro — до 30 000 Мбіт/с;
• GT-BN98 — до 25 000 Мбіт/с.

Звичайно, це не означає, що один смартфон раптом завантажуватиме дані зі швидкістю 30 Гбіт/с. Йдеться про сукупну пропускну здатність усіх діапазонів у відповідних умовах.

Два порти по 10 Гбіт/с

З дротовими підключеннями ситуація не менш цікава. У роутері передбачено два 10-гігабітні мережеві порти та чотири LAN-порти на 2,5 Гбіт/с. Також підтримується об’єднання каналів із загальною пропускною здатністю до 20 Гбіт/с.

Для домашнього інтернету такі можливості сьогодні виглядають майже надмірними. Але для NAS, локальних серверів, швидкого копіювання великих файлів та інших сценаріїв, де вузьким місцем стає саме мережа, вони можуть мати сенс.

І навіть старі пристрої можуть отримати перевагу

ASUS стверджує, що новий роутер здатен продемонструвати вимірюване покращення продуктивності навіть із нинішніми пристроями, які працюють на Wi-Fi 7. Але головні можливості мають розкритися пізніше, коли на ринку з’явиться більше клієнтських пристроїв із повною підтримкою Wi-Fi 8.

Серед нових технологій стандарту згадуються UEQM та NPCA. Вони мають допомагати мережі ефективніше працювати в умовах перешкод, покращувати стабільність з’єднання та зменшувати вплив взаємних завад.

ASUS готує ще одну Wi-Fi 8 новинку

Одночасно компанія представила ZenWiFi BN12 — тридіапазонну Mesh-систему нового покоління. Вона матиме 12 потоків, вісім вбудованих антен і 12 потужних FEM-модулів. Заявлена площа покриття сягає приблизно 650 квадратних метрів, а сумарна пропускна здатність — 19 Гбіт/с. Система також отримає два 10-гігабітні порти. Її глобальний запуск запланований на жовтень.

ASUS вирішила не чекати 2028 року

Запуск GT-BN98 виглядає дещо незвично: стандарт ще допрацьовують, а обладнання для нього вже можна купити. Це означає, що ASUS фактично робить ставку на майбутнє бездротових мереж уже сьогодні. Залишається лише питання, наскільки нинішня реалізація відповідатиме остаточній версії Wi-Fi 8 після її затвердження.

У будь-якому разі початок уже покладено. І схоже, що епоха домашніх роутерів із десятками гігабітів пропускної здатності стартує значно раніше, ніж сам стандарт отримає остаточний статус.

Від анонсу до телевізорів — роки очікування

Історія повторюється: коли було представлено HDMI 2.1, перші телевізори з підтримкою стандарту з’явилися лише через два роки. Схожа ситуація спостерігається і з новішою версією — HDMI 2.2, яку офіційно анонсували ще торік.

Попри те, що стандарт уже визначений і описаний, ринок поки що не готовий до його масового впровадження. Основна причина — складність переходу виробників на нові технічні вимоги та необхідність адаптації всієї екосистеми пристроїв.

Перші пристрої — не раніше 2027 року

За наявною інформацією, перші комерційні пристрої з підтримкою HDMI 2.2 можуть з’явитися лише на початку 2027 року. Ймовірно, саме тоді виробники почнуть виводити на ринок телевізори та мультимедійні пристрої нового покоління.

Поки що офіційно не підтверджено, які саме бренди першими інтегрують новий стандарт. Проте логічно припустити, що старт традиційно дадуть великі виробники телевізорів, як це вже було з попередніми версіями HDMI.

Швидкість до 96 Гбіт/с і варіанти «урізаної» підтримки

Головна перевага нового стандарту — суттєве збільшення пропускної здатності. Теоретичний максимум для HDMI 2.2 становить 96 Гбіт/с, що відкриває шлях до ще вищих роздільних здатностей, частоти оновлення та більш вимогливих форматів відео.

Втім, важливий нюанс полягає в тому, що виробники не зобов’язані реалізовувати максимальні характеристики. Стандарт передбачає також варіанти з меншою пропускною здатністю — 64 або 80 Гбіт/с. Це означає, що частина пристроїв може підтримувати новий HDMI лише частково, залежно від сегмента та вартості.

Ринок може піти шляхом економії

Така гнучкість стандарту має і зворотний бік. Виробники можуть свідомо обирати спрощені реалізації, щоб знизити собівартість пристроїв. У результаті на ринку одночасно з’являться телевізори з різним рівнем підтримки HDMI 2.2, що потенційно може заплутати покупців.

CES 2027 як ключова точка

Інсайдери припускають, що перші деталі та демонстрації пристроїв із новим стандартом ми побачимо на виставці CES 2027. Саме там зазвичай дебютують технології, які формують наступне покоління споживчої електроніки.

Що це означає для користувачів

Для звичайних споживачів перехід на HDMI 2.2 не буде миттєвим. Як і раніше, ринок розтягне впровадження на кілька років, а повний потенціал стандарту розкриється лише у преміальних пристроях. Фактично HDMI знову повторює свою традиційну модель розвитку: спочатку анонс, потім довгий період очікування, і лише після цього — поступове входження в масовий сегмент.

В основі ZimaCube 2 — процесори Intel покоління Alder Lake. Базова конфігурація отримала шестиядерний Core i3-1215U, якого вистачить для більшості повсякденних сценаріїв: зберігання даних, медіасерверів або резервного копіювання. Для більш вимогливих користувачів доступна версія з десятиядерним Core i5-1235U — вона забезпечує приблизно на 20–25% вищу продуктивність у багатопотокових задачах.

Однією з ключових переваг пристрою є його гнучкість. ZimaCube 2 підтримує до 64 ГБ оперативної пам’яті та пропонує одразу десять слотів для накопичувачів: шість для SATA-дисків і чотири для швидких M.2 NVMe. Максимальний обсяг сховища може сягати 164 ТБ, що робить систему придатною не лише для домашнього використання, а й для невеликих студій або робочих команд.

Окремої уваги заслуговує можливість встановлення дискретної відеокарти завдяки повнорозмірному слоту PCIe 4.0 x16. Це нетипове рішення для NAS-пристроїв, яке відкриває нові сценарії використання — від апаратного прискорення обробки відео до роботи з локальними AI-моделями.

Із підключенням також усе на рівні: користувач отримує два порти Thunderbolt 4, USB Type-C, чотири USB 3.0 Type-A, два мережеві порти 2,5 Гбіт/с і аудіовихід. У дорожчій версії додається ще й 10-гігабітний Ethernet, що стане в пригоді для швидкої передачі великих обсягів даних.

При цьому корпус залишається відносно компактним (240×221×220 мм), тож пристрій можна без проблем розмістити на робочому столі. Виробник пропонує два варіанти оформлення: сріблястий для базової моделі та чорний для топової.

ZimaCube 2 уже доступний для замовлення, а стартова ціна становить 799 доларів за конфігурацію з Core i3, 8 ГБ оперативної пам’яті та SSD на 256 ГБ. Загалом новинка виглядає як цікаве рішення для тих, хто хоче отримати максимум можливостей від домашнього сервера — без необхідності збирати систему з нуля.

На цій інфографіці представлені найзаможніші люди світу у 2026 році на основі даних Forbes. Ілон Маск зі статками 714,2 мільярда доларів став першою людиною в історії, яка подолала позначку 700 мільярдів доларів.

З 2020 року статки Маска зростали з приголомшливою швидкістю, збільшившись майже у 30 разів. Одним із найбільших джерел його багатства є частка в компанії SpaceX, вартість якої становить 366 мільярдів доларів за поточної оцінки компанії у 800 мільярдів доларів. У 2026 році її капіталізація у разі потенційного первинного публічного розміщення акцій може зрости до 1,5 трильйона доларів.

Співзасновник Google Ларрі Пейдж посідає друге місце зі статками 257,7 мільярда доларів. У 2025 році акції Alphabet подорожчали на 63%, що суттєво збільшило його особистий капітал.

Як видно з рейтингу, генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг має статки у 162,5 мільярда доларів і посідає восьме місце у світі. За останні сім років акції Nvidia злетіли більш ніж на 4200%, завдяки чому Хуанг продемонстрував одні з найшвидших темпів зростання статків серед двадцяти найбагатших мільярдерів.

Для порівняння, статки Білла Гейтса з 2020 року майже не змінилися. Того року він був другою найбагатшою людиною у світі, проте з того часу опустився на 18-те місце. Багато в чому це пов’язано з тим, що він передав десятки мільярдів доларів до Фонду Білла та Мелінди Гейтс і спрямував значні кошти на благодійні цілі.

Мета полягає в створенні того, що Міністерство оборони США називає «корпоративним супутниковим зв’язком» — віртуалізованої, програмно-визначеної мережі, яка могла б автоматично перенаправляти зв’язок між військовими, комерційними та супутниками союзних країн, якщо противник глушить одну супутникову систему. Але реальність сьогодні — це екосистема, повна ручних процесів, апаратних силосів та несумісних стандартів. 

Коли ви подорожуєте за кордон, вашому iPhone не потрібне інше обладнання для підключення до локальних стільникових мереж. Це завдяки проекту партнерства третього покоління (3GPP) – глобальній співпраці, яка створила єдині технічні стандарти для мобільних мереж десятиліття тому. Супутниковий зв’язок не має такого стандарту. «Завжди виникає питання: якщо Міністерство оборони хоче цю екосистему, де користувачі могли б переміщатися між мережами постачальників послуг, чи зробимо ми так, щоб це працювало?» — сказав Майк Дін, директор з питань інфраструктури командування, управління та зв’язку Міністерства оборони. Відповідь полягає в тому, що потрібен технічний стандарт, порівнянний з 3GPP.

Дін сподівається, що супутникова індустрія матиме свій власний «момент 3GPP», але поки що цей момент не настав. Комерційна супутникова індустрія залишається фрагментованою, і кожна компанія розробляє власні технології, які погано поєднуються з іншими. Як сказав Раджив Гопал, віцепрезидент Hughes Network Systems: «Чи можу я взяти модем OneWeb і замінити його модемом Amazon Kuiper? Я не думаю, що це можливо зробити сьогодні».

Індивідуальні рішення для «коробок для піци»

Кожна гілка збройних сил використовує різні супутникові термінали, що вимагає дорогої модернізації обладнання для роботи з різними комерційними службами. Результатом є те, що Пол Ван Слетт, керівник відділу супутникового зв’язку в Головному інформаційному управлінні Пентагону, називає «коробками для піци на замовлення» — це спеціальні апаратні блоки, які військові об’єкти використовують для інтеграції модемів різних постачальників супутникового зв’язку. За його словами, ці коробки для піци є дорогими та громіздкими для оновлення новим програмним забезпеченням. У швидкозмінних військових ситуаціях, де зв’язок може означати різницю між життям і смертю, такий підхід, що вимагає багато обладнання, є перешкодою.

«Оновлення програмного забезпечення набагато швидше, ніж проведення всіх монтажних робіт, прокладання кабелів та тестування сумісності нового обладнання», – зазначив Ван Слетт. Він додав, що згідно з баченням Пентагону майбутнього, «якщо буде розроблено нову хвильову форму, мені не доведеться купувати абсолютно новий модем і ставити ще одну полицю коробок для піци на замовлення, щоб отримати цю можливість».

Військові почали використовувати комерційні системи, такі як Starlink від SpaceX, яка здобула частку ринку саме тому, що повністю уникає проблеми сумісності. Термінали Starlink розроблені для роботи виключно з сузір’ям SpaceX. Це створює парадокс для планувальників Пентагону. Starlink працює добре, але чиновники наполягають, що не хочуть надмірно залежати від жодного окремого постачальника. 

Міністерство оборони США зобов’язалося запровадити стратегію зв’язку наступного покоління, наполягаючи на створенні гібридних космічних мереж, які підключатимуться до власних засекречених супутників, супутників комерційних гравців та супутників союзників США. Ці супутники охоплюватимуть кілька орбіт — низьку навколоземну орбіту (LEO), середню навколоземну орбіту (MEO) та геостаціонарну навколоземну орбіту (GEO) — для забезпечення резервування та стійкості. Але ця гібридна мережа вимагає вирішення технічних та бізнес-проблем, з якими Пентагон боровся роками.

Створення космічного інтернету

План Міністерства оборони США щодо досягнення центрів взаємодії супутників на основі так званої системи управління та контролю супутникового зв’язку підприємства (ESC-MC) – центру управління польотами, який забезпечуватиме «загальну операційну картину» всіх доступних супутникових мереж, автоматично направляючи зв’язок найкращим доступним шляхом.

Але ESC-MC настільки ж хороший, наскільки хороша інфраструктура, яка його підтримує. Військовим потрібно модернізувати свої наземні станції (так звані телепорти), багато з яких були побудовані для старих геостаціонарних супутників. Їм також потрібні нові «гібридні термінали», які можуть перемикатися між різними супутниковими мережами за допомогою програмного забезпечення, а не апаратного забезпечення.

Гарна новина полягає в тому, що всі три види збройних сил зараз розробляють ці гібридні термінали — те, що Дін назвав «безпрецедентним». Повітряні сили можуть розгорнути свій перший гібридний термінал до 2026 року, хоча інші види застосовують те, що Ван Слетт назвав підходом «повзання, ходьба, біг».

Безперебійні супутникові послуги

Наразі бачення Пентагону щодо безперебійного супутникового інтернету залишається амбітним. Ван Слетт зазначив, що технічні проблеми можна вирішити, оскільки комерційна галузь вже використовує багатомережеву маршрутизацію та віртуалізацію. Але застосування цих методів до військових мереж з їхніми унікальними вимогами до безпеки та надійності вимагає координації між десятками компаній та урядових установ.

«Ми думаємо про космічний сегмент, ми думаємо про термінали, але завжди забуваємо про землю», – сказав Дін, підкреслюючи, наскільки складним є це завдання насправді. Побудова справжнього супутникового інтернету вимагає не лише супутників і терміналів, а й повного переосмислення наземної інфраструктури, яка з’єднує космічні мережі з наземними.

Ван Слетт висловився більш прямолінійно: термінал користувача — обладнання, яке з’єднує солдатів із супутниками — все ще залишається «хвістом, який виляє собакою». В ідеалі, модеми та конвертери, що забезпечують сумісність між постачальниками, слід замінити стандартизованими серверами з можливістю оновлення програмного забезпечення, сказав він. «Якщо розроблено нову форму хвилі, мені не доведеться купувати абсолютно новий модем і ставити ще одну полицю коробок для піци на замовлення, щоб отримати цю можливість».

Гопал стверджує, що індустрія супутникового зв’язку зробила помітний крок у напрямку сумісності, навіть якщо вона не прийняла стандарти, порівнянні зі стільниковим зв’язком — набагато більша галузь, яка працює над стандартами десятиліттями.  Незважаючи на труднощі, чиновники наполягають на тому, що військові прагнуть побудувати гібридне майбутнє супутникового зв’язку. «Щоб досягти стійкості в низці галузей, нам потрібно більшої диверсифікації», – сказав Ван Слетт. Джерело