Автор: Андрій

Коли мова заходить про безпілотні транспортні засоби, найчастіше люди думають виключно про автомобілі, але насправді сфера застосування технології значно ширша. Це, власне, довели фахівці Hyundai, які цього місяця запустили в рейс через Тихий океан повністю безпілотне вантажне судно, яке контролювалося виключно технологією автономного судноплавства без участі операторів. В результаті подорож через цілий океан пройшла цілком успішно — в компанії вже відзвітували, що їм вдалося дістатися з точки завантаження в місце вивантаження вантажного судна, заощадивши значну кількість палива.

Більше того, йдеться не про невеликий транспортний корабель, а про Prism Courage (побудований дочірньою компанією HD Hyundai Avikus) — це надвеликий транспортний танкер для перевезення скрапленого природного газу, який зараз експлуатується компанією SK Shipping. Для того, щоб подорож через Тихий океан пройшла успішно, виробник оснастив корабель системою автономної навігації HiNAS 2.0, яка є пакетом автономних перевезень океану другого рівня (це, умовно кажучи, аналог автономного водіння SAE другого рівня, тільки для судноплавства). І це насправді значне досягнення у цій галузі.

Другий рівень автономного управління в сегменті судноплавства означає, що корабель у процесі транспортування вантажу вимагає спостереження з боку людини-оператора, але не потребує прямого втручання. Транспортний засіб під керуванням HiNAS 2.0 здатний автоматично пересуватися відповідно до бортової навігаційної системи, враховуючи погодні умови, висоту хвиль та рух прилеглих суден. Як і у випадку з автомобільними системами на зразок Super Cruise від GM, завдяки системі автономної навігації технології беруть на себе більшу частину важкої роботи, звільняючи від цих завдань екіпаж.

Звичайно, варто відзначити, що Prism Courage пройшов лише половину із загальної відстані в 20 тисяч кілометрів на автопілоті — ймовірно, технологію використовували тільки у відкритих водах, оскільки в завантажених портах такого роду танкер сам «припаркуватися» поки що не може. Але транспортні компанії в майбутньому явно наголосять саме на такій системі — корабель під управлінням автоматики заощадив 7% палива, зменшив викиди парникових газів на 5% і уникнув зіткнення з сотнею різних перешкод.

У Мережі дуже швидко набирає популярності відео, в якому ентузіаст демонструє свій новий проект — впровадження мініатюрного дисплея в звичайний LEGO-кубик.

Автор під ніком ancient_james опублікував у своєму Twitter-акаунті ролик, у якому продемонстрував роботу справжнього дисплея, вбудованого в кубик конструктора. Таким чином, він вирішив замінити друковану картинку на реальний електронний елемент.

Ентузіаст розповів, що в рамках проекту йому довелося зібрати крихітний драйвер та з’єднати його із OLED-дисплеєм.

Разом з тим він зазначив, що оновлена ​​деталь здатна не тільки імітувати рядок Терміналу, що біжить, але й цілком може виступати в ролі монітора для ігрового радара.

Зазначимо, що на момент написання матеріалу представники LEGO не прокоментували відео.

Дослідники з Університету Пенсільванії розробили новий потужний оптичний чіп, який може обробляти майже 2 мільярди зображень на секунду. Пристрій складається з нейронної мережі, яка обробляє інформацію у вигляді світла, не потребуючи «компонентів, що уповільнюють роботу традиційних комп’ютерних чіпів, таких як пам’ять».

В основі нового чіпа лежить нейронна мережа – система, створена на зразок того, як мозок обробляє інформацію. Ці мережі складаються з вузлів, які з’єднуються між собою подібно до нейронів, і вони навіть «навчаються» подібно до органічного мозку, проходячи навчання на наборах даних. Згодом вони стають набагато кращими у виконанні своїх завдань.

Але замість електричних сигналів новий чіп обробляє інформацію у вигляді світла. Як нейрони у ньому використовуються оптичні дроти, покладені у кілька шарів, кожен із яких спеціалізується на певному типі класифікації.

У ході випробувань команда виготовила чіп площею 9,3 мм2 та змусила його класифікувати серію рукописних символів, схожих на літери. Після навчання на відповідних наборах даних чіп зміг класифікувати зображення з точністю 93,8 відсотка для наборів, що містять два типи символів, та 89,8 відсотка для чотирьох типів.

Найдивовижніше, що чіп зміг класифікувати кожен символ протягом 0,57 наносекунди, що дозволяє обробляти 1,75 мільярда зображень в секунду. Команда каже, що така швидкість обумовлена ​​здатністю чіпа обробляти інформацію у вигляді світла, що дає ряд переваг перед існуючими комп’ютерними чіпами.

Ще однією перевагою є те, що оброблювану інформацію не потрібно зберігати, тому чіп також заощаджує час за рахунок відсутності необхідності відправляти дані на зберігання, а також фізичне місце, оскільки для пам’яті взагалі не потрібен компонент. Команда також стверджує, що відмова від зберігання даних також безпечніша, оскільки запобігає можливим витокам.